Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/патика

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
патика
Берлін: Українське слово, 1924

Пати́ка, ки, ж. 1) Палка. 2) Кляча. Прокляті цигани усунули тобі в руки таку патику, що й скіпками гидко взяти. Кв. 3) Нерасторопный. Ну й з тебе патика, нічого не второпаєш. Ум. Пати́чка.