Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/патлатий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
патлатий
Берлін: Українське слово, 1924

Патла́тий, а, е. Длинноволосый, косматый. Неси, Боже, патлатого, щоб було за віщо скубти. Чуб. I. 245.