Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перекаламутитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перекаламутитися
Берлін: Українське слово, 1924

Перекаламу́титися, чуся, тишся, гл. 1) Помутиться. 2) Возмутиться.