Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перекипати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перекипати
Берлін: Українське слово, 1924

Перекипа́ти, па́ю, єш, сов. в. перекипі́ти, плю́, пи́ш, гл. Перекипать, перекипѣть. Усе в печі перекипить, що й їсти не можна. Кв. Гляди ж, щоб кисіль не перекипів, а то рідкий стане.