Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перекоїтися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перекоїтися
Берлін: Українське слово, 1924

Переко́їтися, ко́юся, їшся, гл. Перестать, прекратиться — о чемъ либо дурномъ, напр. о плохой погодѣ. Коли воно перекоїться в лихої години! Одколи ранок діється, а воно такий смалький, палький вітрюга, — в велику силу дійшов додому. Васильк. у.