Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перелякувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перелякувати
Берлін: Українське слово, 1924

Переля́кувати, кую, єш, сов. в. переляка́ти, ка́ю, єш, гл. Перепугивать, перепугать. Сховавсь під мостом, щоб перелякати їх. Чуб. I. 51.