Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перемітка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перемітка
Берлін: Українське слово, 1924

Пере́мітка, ки, ж. 1) = Кладочка. Вх. Зн. 47. Kolb. I. 38. Гол. Од. 59. 2) = Намітка. Жінки… завивають голову… білою переміткою. Шух. I. 132.