Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перепалати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перепалати
Берлін: Українське слово, 1924

Перепала́ти, ла́ю, єш, гл. 1) Перестать пылать. 2) = Опалати. Черниг. у.