Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/переполювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
переполювати
Берлін: Українське слово, 1924

Перепо́лювати, люю, єш, сов. в. переполо́ти, лю́, леш, гл. Перепалывать, переполоть наново.

Переполюва́ти, лю́ю, єш, гл. Окончить періодъ случки. Корова вже переполювала.