Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перестріт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перестріт
Берлін: Українське слово, 1924

Пере́стріт, ту, м. 1) Встрѣча. КС. 1882. XII. 590. 2) Болѣзнь отъ встрѣчи, сглазъ.