Словарь української мови (1924)/пересікати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пересікати
Берлін: Українське слово, 1924

Пересіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. пересі́кти, січу́, че́ш, гл. Пересѣкать, пересѣчь. Пугою обуха не пересічеш. Ном. № 1094.