Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перетрухати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перетрухати
Берлін: Українське слово, 1924

Перетруха́ти, ха́ю, єш, сов. в. перетру́хнути, ну, неш, гл. О деревѣ: сгнивать, сгнить, истлѣть.