Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перечикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перечикати
Берлін: Українське слово, 1924

Перечи́кати, каю, єш, гл. Дѣтск. перерѣзать.