Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/перещеплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
перещеплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Переще́плювати, люю, єш, сов. в. перещепи́ти, плю, пиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать наново прививки. 2) Перемежать, врѣзываться, врѣзаться. Так, бач, як се урочище перещеплювало наші землі, то й того козака, що тутечки сидів зімовиком, перещепою прозвали. Стор. II. 137.