Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пилити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пилити
Берлін: Українське слово, 1924

Пили́ти, лю́, ли́ш, гл. Пылить. Ой помалу, дружечки, йдіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала. Грин. III. 474.