Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пилюжина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пилюжина
Берлін: Українське слово, 1924

Пилюжи́на, ни, ж. Пылинка. Ум. Пилюжи́нка. І пилюжинки нема, — так чисто. Константиногр. у.