Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пинхва

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пинхва
Берлін: Українське слово, 1924

Пи́нхва, ви, ж. Грубая шалость: сворачиваютъ бумажную трубку, вкладываютъ туда кусочекъ ваты, зажигаютъ и вдуваютъ этой трубкой дымъ въ носъ спящаго. Пи́нхви да́ти. Озадачить, сконфузить. Задав пинхви. Ном. № 4179. Не раз і самому писарю давали такої пинхви, що насилу прочхавсь. Кв. См. Тимфа.