Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/питун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
питун
Берлін: Українське слово, 1924

Питу́н, на́, ж. Родъ глиняной кружки для питья воды. Грин. III. 445. Маркев. 112. 2) = Питець. Зміев. у. Ум. Питу́нчик.