Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пицура

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пицура
Берлін: Українське слово, 1924

Пицу́ра, пицю́ра, ри, ж. Ув. отъ пика. Пицура — решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш. Ном. № 13949.