Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/платина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
платина
Берлін: Українське слово, 1924

Плати́на, ни, ж. Платокъ. Вх. Зн. 50. О. 1861. X. Св. 50. Взяв платину, розстелив. Гн. I. 212. Ум. Плати́нка. Завинув у платинку. Гн. II. 179.