Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плац

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плац
Берлін: Українське слово, 1924

Плац, цу, м. 1) Вообще мѣсто и въ особенности, гдѣ прежде было жилье. Чуб. VI. 304, 404. 2) Площадь. Грин. II. 75.