Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плигати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плигати
Берлін: Українське слово, 1924

Плига́ти, га́ю, єш, гл. Прыгать. Сердешний звір перекидався, плигав, вертівся і качався. Котл. Ен. II. 25.