Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/плихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
плихати
Берлін: Українське слово, 1924

Плиха́ти, ха́ю, єш, гл. Висѣть, развѣваться; порхать. Угор.