Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/победрина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
победрина
Берлін: Українське слово, 1924

Побе́дрина, ни, ж. 1) Горизонтальная перекладина, соединяющая два столба, — часть различныхъ снарядовъ: кросен, поколодви, снувавки, струнки. Шух. I. 254, 237, 150, 192, 194. 2) Въ мельничномъ колесѣ то-же, что и перехрестя. Шух. I. 113.