Словарь української мови (1924)/поверх

by Борис Грінченко

◀ повертом

Словарь української мови Борис Грінченко П поверх

поверхник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пове́рх, нар. 1) Сверхъ. І сліду нема, мов поверх води поплили. Шевч. 296. 2) Выше, надъ. Як дуже зілля кипить — милий поверх дерева летить. Ном. № 231. 3) Наверхъ. Кожух носить навыворот шерстю поверх. Стор. МПр. 169. 4) Свыше. Поверх сотні. Хотин. у.

По́верх, ху, м. 1) Поверхность. 2) Этажъ. На п'ятий поверх свій як мога поспішили. К. Дз. 147.