Словарь української мови (1924)/позавічно

by Борис Грінченко

◀ позавічний

Словарь української мови Борис Грінченко П позавічно

позавмірати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Позаві́чно, нар. Заглазно, заочно. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно.