Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позаганяти

Матеріал з Вікіджерел

Позаганя́ти, ня́ю, єш, гл. Загнать (многихъ). Вона б нашу худобоньку та позаганяла. Чуб. V. 726.