Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позагортати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позагортати
Берлін: Українське слово, 1924

Позагорта́ти, та́ю, єш, гл. Завернуть (во множествѣ). Взяла діти, позагортала. Драг. 411.