Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позаклинати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позаклинати
Берлін: Українське слово, 1924

Позаклина́ти, на́ю, єш, гл. Заклясть (во множествѣ). (Скарби) поклали і позаклинали. Драг. 78.