Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/позакопувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
позакопувати
Берлін: Українське слово, 1924

Позако́пувати, пую, єш, гл. Закопать (многое, многихъ). Біля замку позакопували (броню). Стор. МПр. 110. Я знаю, де запорожські скарби позакопувані. КС. 1883. I. 32.