Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/покоряти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
покоряти
Берлін: Українське слово, 1924

Покоря́ти, ря́ю, єш, сов. в. покори́ти, рю́, риш, гл. Покорять, покорить.