Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полазник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полазник
Берлін: Українське слово, 1924

Пола́зник, ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Желех. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. МУЕ. III. 51, 59. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде „до хиж“, тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого. МУЕ. III. 51.