Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полковник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полковник
Берлін: Українське слово, 1924

Полко́вник, ка, м. Полковникъ, начальникъ полка въ одномъ или обоихъ значеніяхъ. Кому, красо, достанешся, чи сотнику, чи полковнику? Чуб. V. 495. Ум. Полко́вничок. Грин. III. 666.