Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/полявина

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
полявина
Берлін: Українське слово, 1924

Поля́вина, ни, ж. 1) Поляна. Мнж. 189. Пасли овець на полявинах. Павлогр. у. 2) По́лявина. Часть невода: пространство сѣти изъ 4-хъ ячей дев'я́тки или трехъ семиразки; черезъ каждыя двѣ полявини по длинѣ невода прикрѣпляютъ поплавокъ. Вас. 186.