Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поминки

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поминки
Берлін: Українське слово, 1924

По́минки, нок, ж. мн. Поминки. Зробити поминки я хочу, поставити обід старцям. Котл. Ен. Я нічого не жалував на поминки. Г. Барв. 209. Руса́льні по́минки. Четвергъ троицкой недѣли. Г. Барв. 350. См. Помин.