Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/понадимати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
понадимати
Берлін: Українське слово, 1924

Понадима́ти, ма́ю, єш, гл. Надуть (во множествѣ).