Словарь української мови (1924)/поседіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поседіти
Берлін: Українське слово, 1924

Посе́діти, джу, диш, гл. = Посидіти. Я поседжу й сама в хаті. Чуб. II. 157.