Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поход

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поход
Берлін: Українське слово, 1924

Похо́д, ду, м. 1) = Похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде. Мет. 22. 2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти. Мкр. Н. 37.