Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/почужатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
почужатися
Берлін: Українське слово, 1924

Почужа́тися, жа́юся, єшся, гл. Сдѣлаться чужимъ другъ другу. Вони кревні, та почужались. НВолын.