Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прапірок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прапірок
Берлін: Українське слово, 1924

Пра́пірок, рка, м. Значекъ; флагъ. Червонії прапірки у руки давав. Мет. 414. Високую могилу висипали і прапірок у головах устромили. АД. I. 255.