Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прашувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прашувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прашува́ти, шу́ю, єш, гл. Полоть, мотыжить. Я оце дуже втомилась, бо в таку спеку дуже погано прашувати: земля розсипається. Кіев. у. Прашують кукурузу. Бессар.