Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приблуда

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приблуда
Берлін: Українське слово, 1924

Приблу́да, ди, об. Бродяга, пришелецъ; приставшее животное. Не знаю, де вони взялись — приблуда князь, була й княгиня. Шевч. 325. Коня мого приблудою будуть називати. Макс.