Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/прибріхувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прибріхувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прибрі́хувати, хую, єш, сов. в. прибреха́ти, брешу́, шеш, гл. Привирать, приврать. Глухий не почує, так прибреше. Ном. № 8564.