Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/приваблювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
приваблювати
Берлін: Українське слово, 1924

Прива́блювати, люю, єш, сов. в. прива́бити, блю, биш, гл. Привлекать, привлечь. Ой, дівчино люба, мила, ти ж то мене привабила. Грин. III. 161.