Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/принада

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
принада
Берлін: Українське слово, 1924

Прина́да, ди, ж. Приманка. В мене принада — сама молода. Мет. 84. Дід і зробив сільце, насипав принади, поставив те сільце. Рудч. Ск. II. 37. Ум. Прина́донька, прина́дочка. Чуб. V. 68.