Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/припиняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припиняти
Берлін: Українське слово, 1924

Припиня́ти, ня́ю, єш, сов. в. припини́ти, ню́, ниш, гл. Останавливать, остановить, удержать. Що то воно? батька бити? Треба припинити. НВолын.