Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/припрошувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
припрошувати
Берлін: Українське слово, 1924

Припро́шувати, шую, єш, сов. в. припроси́ти, шу́, сиш, гл. Припрашивать, припросить. Усякі наїдки та напитки розношує, кожного сам припрошує. Рудч. Ск. II. 163. Ой ми б закусили, як би нас припросили. Грин. III. 504. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх. Кв. I. 52.