Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пробелькотати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пробелькотати
Берлін: Українське слово, 1924

Пробелькота́ти, чу́, чеш, пробелькоті́ти, чу́, ти́ш, гл. Пробормотать, пролепетать. Еге, — пробелькотіли гайдамаки, низенько вклонившись. Стор. II. 62.