Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/пробурлакувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
пробурлакувати
Берлін: Українське слово, 1924

Пробурлакува́ти, ку́ю, єш, гл. Прожить бездомнымъ бобылемъ. Вік пробурлакувати. Ном. № 10686.