Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/провинуватитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
провинуватитися
Берлін: Українське слово, 1924

Провинува́титися, чуся, тишся, гл. Провиниться. Жив дяк у якомусь селі, та чимсь провинувативсь. О. 1862. VI. 54.